На північному сході Казахстану археологи виявили велике давнє місто пізньої бронзової доби, яке було засноване близько 1600 років до нашої ери. Це поселення отримало назву Семиярка і займало площу до 140 гектарів, що робить його найбільшим відомим давнім містом у цьому регіоні. Місто було важливим виробничим центром та першим поселенням з розвиненою інфраструктурою для виробництва бронзи в Казахському степу. Семиярка знаходилася на мальовничій місцевості, що відкривала вид на численні долини, тому її також називали “Містом семи ущелин”. Місто розвивалося у період, коли кочові громади почали переходити до осілого або напівосілого способу життя. Дослідники вважають, що Семиярка не лише мала велике металургійне виробництво, але й можла бути важливим торговим вузлом. Це відкриття змінює уявлення про соціальну організацію та технологічні процеси у регіоні в бронзову добу. Археологи вважають, що Семиярка є доказом того, що мобільні громади могли створювати великі, організовані поселення навколо промислових центрів, що можна назвати “степовими міськими центрами”. Виявлення Семиярки почалося ще у початку 2000-х років, але систематичні розкопки розпочалися лише у 2018 році, розкриваючи значущість цього давнього міста.
