Позначка: Національна академія наук

Природничі колекції, що зберігаються у музеях, – це, перш за все, наукові архіви, що дозволяють простежити зміни у біорізноманітті, еволюції, кліматі. Саме старі зразки зберігають унікальну інформацію про минуле, яку не можливо отримати іншим шляхом, тому залишаються незамінними у сучасних дослідженнях. Сьогодні ці зібрання опинилися перед серйозними викликами: війна, руйнування інфраструктури, нестача ресурсів, прогалини у […]

На телеканалі ICTV вийшов сюжет, присвячений молодим ученим Національної академії наук України – їхньому професійному вибору, джерелам мотивації та перспективам, які відкриває робота в науковій сфері. У матеріалі свої історії розповіли: • Дар’я Добричева, старша наукова співробітниця Головної астрономічної обсерваторії НАН України, кандидат фізико-математичних наук; • Юлія Шлапа, старша наукова співробітниця Інституту загальної та неорганічної […]

Пандемія Covid-19 стала безпрецедентним викликом для сучасної науки та медицини. Вона змусила людство не лише переглянути підходи до лікування інфекційних захворювань, а й фактично відкрила нову еру в молекулярній біології та медицині. Саме завдяки зусиллям науковців у всьому світі за короткий час було створено ефективні вакцини, розроблено противірусні препарати, започатковано технології, які сьогодні виходять далеко […]

Війна залишає слід не лише в історії, але і в природі. Вибухи, пожежі, руйнування інфраструктури, забруднення довкілля – все це змінює природні процеси, зокрема впливає на поведінку тварин, формує нові, часто непередбачувані екосистеми. Природа реагує на війну по-своєму: одні види зникають, інші – адаптуються, а деякі навіть займають нові природні ніші. Як саме змінюється життя […]

Нейродегенеративні захворювання — одна із найсерйозніших медичних проблем нашого часу. Вони характеризуються непомітним руйнуванням нервових клітин, зміною мислення, пам’яті людини, позбавляють її найціннішого – здатності бути собою. Попри тривалі дослідження медицина досі немає радикальних способів лікування цих паталогій, тому вчені шукають нові підходи на межі біотехнологій, нанонауки, молекулярної генетики. Як природні сполуки можуть впливати на […]

Інститут соціології НАН України щороку проводить масштабне дослідження – моніторинг «Українське суспільство». Ця унікальна і найбільш об’єктивна серія соціологічних спостережень дозволяє з’ясувати як змінюються настрої, цінності та очікування суспільства під впливом історичних подій. Війна, соціально-економічні виклики, зрушення у світовій політиці неминуче відбиваються на сприйнятті українцями держави, майбутнього, власної ролі у суспільстві. Як змінилися пріоритети, рівень […]

Сучасна біомедицина стоїть перед серйозними викликами: як удосконалити методи діагностики, лікування, створення нових ліків, вчасно виявляти і ефективно боротися з хворобами? Відповіді на ці запитання дедалі частіше дає молекулярна біологія – наука, що сьогодні переживає справжню революцію. Що таке «епігенетика» та що вивчає? Як вона допомагає боротися з тяжкими захворюваннями, наприклад, з раком? Чому так […]

Світова економіка переживає глибокі трансформації, змінюються економічні доктрини, баланси сил між Заходом і Сходом, з’являються нові центри впливу та виклики для фінансової стабільності. Чому світ входить в епоху переосмислення економічних парадигм, як змінюється роль держав у глобальній економіці, чи можливе технологічне лідерство без фінансової переваги, що означає «теорія сталого зростання через творче руйнування», за яку […]

Нобелівську премію з хімії 2025 року Шведська королівська академія наук присудила науковцям Сусуму Кітагаві, Річарду Робсону і Омару Ягі за створення нового типу молекулярної архітектури — металоорганічних каркасів (МОК). Вони мають величезний потенціал, відкриваючи можливості для виготовлення матеріалів на замовлення з новими функціями. Про значення зроблених відкриттів, їхній вплив на подальший розвиток хімії у світі, […]

Нобелівський тиждень 2025 року розпочався з оголошення лауреатів премії у галузі фізіології або медицини. Ними стали американці Мері Брунков і Фред Рамсделл та японець Шимон Сакагучі «за їхні відкриття щодо периферичної імунної толерантності». Про важливість зроблених відкриттів, їхнє практичне значення для регуляції роботи імунної системи людини, роль регуляторних Т-клітин у гармонізації імунітету, досягнення українських науковців […]